Ковалевський Олександр Онуфрійович

(1840 — 1901)

Олександр Онуфрійович Ковалевський — український та російський біолог та ембріолог.

Основні наукові здобутки вченого О. О. Ковалевського стосуються широкого кола біологічних проблем. Ученого цікавили порівняльна анатомія та ембріологія, фізіологія та гістологія безхребетних і хребетних тварин. Своїми відкриттями він сприяв розкриттю процесу еволюції органічного світу. Разом з І. І. Мечниковим він заснував новий напрям у зоологічній науці — порівняльну, або еволюційну, ембріологію. Праці О. О. Ковалевського започаткували експериментальну та еволюційну гістологію. Його наукові дослідження привернули увагу біологів усього світу, бо підтверджували думку про те, що весь тваринний світ, починаючи з найпростіших тварин і закінчуючи високоорганізованими, має єдину історію розвитку.

Рід Ковалевських походить з корінних жителів нинішньої Білорусії. За родинними переказами, один із предків Олександра Онуфрійовича — дід Йосип під час нашестя Наполеона в рядах ополченців допомагав виганяти ворога з Вітебська. Людина честі і великої сердечної доброти, він, без сумніву, справив великий вплив на формування сімейних традицій і життєвих принципів свого сина Онуфрія, а згодом і онуків — майбутніх учених — Олександра і Володимира. Доречно додати, що молодший брат — Володимир Ковалевський — засновник еволюційної палеонтології, зробив непересічний внесок у розробку основ сучасної палеонтології. Нам його ім'я відоме ще й тому, що він був чоловіком видатного вченого-математика Софії Василівни Ковалевської.

Оцінюючи сьогодні погляди і коло інтересів усіх цих геніальних учених, ми весь час відчуваємо, що знайдені ними відповіді на чимало питань науки не втратили актуальності й досі. Сузір'я Ковалевських — яскравий і рідкісний приклад поєднання освіченості, допитливості дослідників, енергійних організаторів і активних ревнителів освіти.

Олександр Онуфрійович Ковалевський народився 19 листопада 1840 р. в сім'ї відставного колезького реєстратора і поміщика в с. Шустянка Дінабурзького повіту Вітебської губернії.

У 1856 р. він вступив у Петербурзі до Корпусу інженерів шляхів сполучення, однак уже тоді цікавився природничими науками, якими на початку 60-х років XIX ст. почали захоплюватися його передові співвітчизники. Вони вважали, що прогрес природознавства здатний вивести відсталу країну з убогості і неуцтва, сприятиме освіті народу і разом з цим підготує його до боротьби із самодержавством.

Такі благородні поривання "шістдесятників" захопили молодого Ковалевського, спонукали його залишити Корпус інженерів і поступити в 1859 р. вільним слухачем на природниче відділення фізико-математичного факультету Петербурзького університету. Проте викладання природничих дисциплін не задовольняло допитливого юнака і він вирішив "побачити світ". На початку 1860 р. їде до Німеччини, де впродовж двох років слухає лекції знаменитих професорів Гейдельберзького і Тюбінгенського університетів. Цікава деталь: дві перші наукові праці молодого Ковалевського присвячені хімії. Невдовзі під впливом професора зоології Г. Бронна він назавжди обирає зоологію.

Наукова кар'єра молодого вченого була блискучою. О. О. Ковалевський сміливо взявся за розробку таких проблем, розв'язання яких, як здавалося, було не під силу тогочасній біологічній науці. Твердо переконаний у єдності походження всіх видів тваринного світу, Олександр Онуфрійович прагне довести, що організм безхребетних тварин формується з таких же зародкових листків, як і у хребетних. Учений розумів, що йому доведеться здійснити велику кількість дослідів і спостережень.

У цьому йому мала допомогти морська фауна, серед величезного розмаїття якої зустрічалися види з вельми цікавими явищами ембріонального розвитку. Особливо зацікавив молодого дослідника ланцетник — рибоподібна істота завдовжки 5—6 см, що зустрічається тільки у певних ділянках Середземного і Чорного морів. Саме в ембріології цього примітивного і давнього хребетного О. О. Ковалевський розраховував знайти загальні риси розвитку всіх тварин. Тому перша ембріологічна праця О. О. Ковалевського (що стала його магістерською дисертацією) присвячувалася розвитку ланцетника, якого сам учений називав "дивовижною рибкою".

Передбачення молодого дослідника блискуче підтвердилися — найбільш ранні стадії розвитку ланцетника виявилися надзвичайно подібними до відповідних етапів формування багатьох безхребетних. Отже, розвиток усіх тварин здійснюється "за єдиним планом"! Ці зіставлення накреслили майбутні основи порівняльної ембріології. В магістерській дисертації О. О. Ковалевського "Історія розвитку ланцетника" були встановлені факти виняткового значення.

Після захисту дисертації Олександр Онуфрійович міг шукати місця штатного доцента в будь-якому з університетів Росії. Але ненаситна жага наукових пошуків манила його до моря. Ідея єдності в ембріональному розвитку спонукала молодого вченого до нових планів. Він задається метою з'ясувати надзвичайно важкі питання — у якій саме групі безхребетних тварин слід шукати передбачуваних родичів хребетних і з якою саме групою безхребетних найближче споріднена личинка ланцетника?

О. О. Ковалевський усвідомлював, що тільки відповідь на ці питання допоможе встановити загальний план розвитку більшості тваринних організмів. У листі до І. І. Мечникова від 10 червня 1866 р. він пише: "Хочу неодмінно досліджувати всюди, як утворюється порожнина тіла, травний канал, нервова і судинна системи — тоді вже буде хоч якась основа для порівняльної ембріології".

Звичайно, інтерес до цих проблем був не випадковим. Олександр Онуфрійович від самого початку своїх ембріологічних досліджень накреслив широку програму подальшої роботи на широкій порівняльно-анатомічній основі. Відданість цим науковим проблемам О. О. Ковалевський проніс через усе життя. Про це свідчить докторська дисертація вченого "Анатомія та історія розвитку фороніс". Ця тварина належить до типу червів і майже не досліджувалася.

Для захисту докторської дисертації О. О. Ковалевському треба було повернутися до Петербурга. Тому 10 жовтня 1866 р. він обіймає штатну посаду консерватора при Зоологічному кабінеті Петербурзького університету, але вже 25 жовтня його обирають приват-доцентом і він читає курс зоології.

Докторська дисертація О. О. Ковалевського була надрукована окремою книжкою як додаток до "Записок Петербургской академии наук". Біографи Ковалевського відмічають, що дисертація про фороніс не вражала дивовижними відкриттями. На її оформленні були помітні сліди поспіху. Це наводить на думку, що Олександр Онуфрійович вважав захист докторської дисертації формальністю, з якою слід якнайшвидше покінчити, аби поїхати до моря для подальших наукових пошуків.

Послужний список О. О. Ковалевського свідчить, що в перші десять років наукової діяльності він особливо нестримно рвався за кордон для вивчення морської фауни, прагнучи якомога повніше використати свої можливості, свою наукову освіту та ерудицію. Службове становище його зовсім не цікавило: захоплений наукою, він залишається скромним стипендіатом, але вперто рветься на Середземне море.

20 грудня 1867 р. О. О. Ковалевського обирають професором Казанського університету. Згодом, у 1868 p., разом із сім'єю він переїздить з Петербурга до Казані. І тут одразу поринає в університетське життя: читає лекції, проводить практичні заняття, із запалом оснащує лабораторію, знайомиться з місцевим начальством, професорами. З перших днів перебування в Казанському університеті Олександр Онуфрійович зіткнувся з надзвичайно несприятливими умовами праці. В університеті утворилося дві групи викладачів — прогресивна і консервативна. До першої належали професори медичного і фізико-математичного факультетів, а до другої — філологи, юристи та історики. Перевагу на загальних зборах університетської ради завжди мала прогресивна група. Без жодних коливань Олександр Онуфрійович пристав до прогресивної частини казанських професорів, на чолі яких стояв видатний хімік О. М. Бутлеров.

Університетські колотнечі здатні були позбавити енергії будь-яку людину, тільки не Ковалевського. Він не звертає уваги на чвари, енергійно займається науковою діяльністю. Здебільшого він обробляє зібраний в Неаполі зоологічний матеріал і здає до друку цілу низку чудових статей. Саме тут, у Казані, О. О. Ковалевський розпочав вивчення ембріональних процесів у прісноводних і наземних безхребетних (олігохет і комах), а з хребетних — осетрових риб і черепах. Матеріал для досліджень він дістає на озері Кабан, осетрових йому привозили з Волги, а ембріонів черепах — з Астрахані. Таким чином, у казанському періоді діяльності Олександр Ковалевський постає перед нами передусім як ембріолог. Опублікування результатів його праць, виконаних в Італії та Казані, допомогло еволюційному вченню Ч. Дарвіна міцно стати на ноги в усьому світі. Відкриття Олександра Онуфрійовича стали "модними".

О. О. Ковалевський активно включився у громадську діяльність. Він працює в різних університетських комісіях, виступає з публічними лекціями, які мали на меті допомогти бідним студентам, популяризує природничонаукові знання, турбується про розширення наукового світогляду вчителів середніх шкіл.

Крім педагогічної діяльності, Олександр Онуфрійович одразу після прибуття в Казань зайнявся організацією місцевого товариства дослідників природи, для якого запропонував девіз: "У спеціальних дослідженнях шукаємо вирішення загальних питань". І все-таки життя в Казані було для молодого та енергійного вченого нелегким. Чимало прикростей і хвилювань завдало йому керування кафедрою зоології. Постійні приниження з боку університетського начальства, необхідність буквально випрошувати кошти на потреби кафедри, інтриги, переслідування з боку попечителя, якому не сподобався молодий професор, — усе це гнітило Ковалевського. І змусило думати про перехід до якогось іншого університету.

Не минуло й півроку після початку роботи Ковалевського в Казані, як він подав заяву до Київського університету. Фізико-математичний факультет цього закладу охоче і без зволікання почав клопотати про переведення О. О. Ковалевського на кафедру зоології, яка була вільною ще з 1862 р. 5 лютого 1869 р. Олександра Онуфрійовича було обрано професором Київського університету, де він і працював чотири роки. Відтоді діяльність О. О. Ковалевського була тісно пов'язана з Україною — особливо з Києвом і Одесою.

З перших днів перебування в Київському університеті О. О. Ковалевський вирішує переробити застарілі програми із зоології, які були складені ще у світлі ідеалістичних теорій Ж. Кювьє, К. Ліннея, Л. Станіуса. В основу нових програм Олександр Онуфрійович поклав найновіші досягнення XIX ст., клітинну теорію Т. Шванна та еволюційну теорію Ч. Дарвіна.

З перших днів роботи в університеті вчений активно включився в роботу Київського товариства природодослідників. Одразу після приїзду з Казані він доповів тут про результати наукової поїздки на Каспійське море, про свої дослідження стосовно ембріологічного розвитку червів і членистоногих, про розвиток черепахи. Ще перед поїздкою на Середземне море 26 січня 1870 р. О. О. Ковалевського було обрано секретарем товариства.

Після повернення з Червоного моря Олександра Онуфрійовича обирають президентом Київського товариства природодослідників. На це товариство він покладав великі надії, особливо щодо поширення наукових знань серед населення.

З ініціативи вченого товариство організувало читання публічних лекцій з природознавства і математики. З лекціями по зоології виступали О. О. Ковалевський і М. В. Борецький. Головою комісії, відповідальної за читання публічних лекцій (з 5-ї до 7-ї години вечора у будень та з 11-ї або 12-ї години дня у неділю в одній із аудиторій Київського університету), було обрано О. О. Ковалевського.

Крім цього, Олександр Онуфрійович відновив читання курсів загальної зоології та зоології безхребетних в університеті; він знову керує науково-дослідною роботою молодих зоологів, редагує переклад книги Ч. Дарвіна "О выражении опущений у человека и животных", що була видана його братом Володимиром у 1872 р. в Петербурзі. Олександр Онуфрійович склав також програму лекцій по зоології для студентів.

О. О. Ковалевський не цурався громадського життя. Так, з 20 по 30 серпня 1871 р. у Києві відбувся III з'їзд російських дослідників природи і лікарів, у якому брали участь A. М. Бекетов, О. М. Бутлеров, B. Р. Зеленський, Д. І. Менделєєв, М. О. Максимович, Ф. В. Овсянников, А. С. Фамінцин та інші видатні вчені. О. О. Ковалевського одноголосно було обрано головою з'їзду. На пленарному засіданні Олександр Онуфрійович зробив цікаву і змістовну доповідь "Про діяльність наших з'їздів", у якій закликав учених, не шкодуючи сил, поширювати природничо-історичні знання серед народу, ближче знайомитися один з одним, консолідувати свої сили.

Олександр Онуфрійович активно включився в роботу комісії по влаштуванню у Києві III з'їзду російських сільських господарів, а також комісії Київського товариства природодослідників з розгляду тем, запропонованих на здобуття премій та відряджень. Крім цього, він брав активну участь у боротьбі з епідеміями інфекційних хвороб у Києві, займався народною освітою.

Наукова і громадська діяльність О. О. Ковалевського у Київському університеті вражає різноманітністю. Учений виступає з доповідями і повідомленнями на нарадах, з'їздах і засіданнях Київського товариства природодослідників та інших товариств. Щороку здійснює поїздки в різні міста країни й за кордон, консультує багатьох спеціалістів. Серед цих занять на першому плані, звичайно, були професорські обов'язки на факультеті Київського університету. Найбільше сил він віддавав читанню курсу загальної зоології, доповнюючи його найновішими досягненнями науки, піклуючись про поліпшення практичних занять студентів. Багато часу забирали і напружені дослідження розвитку тварин. Однак уже наприкінці 1871 р. учений втрачає свій оптимістичний настрій і різко змінює свою думку щодо складу фізико-математичного факультету. Йому довелося пережити кілька неприємностей. Важку для Олександра Онуфрійовича ситуацію зумовили кілька причин.

Передусім О. О. Ковалевський відкрито критикував у Раді університету систему виборів професорів, вважаючи, що для обрання професорів слід створювати комісії з професури інших університетів, що забезпечить більшу об'єктивність виборів. "Така єресь, — писав І. І. Мечников, — здобула Ковалевському багато ворогів. Надзвичайно вразливий, соромливий і зовсім не схильний до університетських інтриг, Олександр Онуфрійович почув себе в Києві незручно, що й дало привід до його переходу до Новоросійського (Одеського) університету".

Київський період життя і діяльності вченого був нелегким, але дуже важливим і залишив глибокий слід у зоологічній науці. Праці, що стосуються ембріонального розвитку червів, членистоногих, кишковопорожнинних і плечоногих, створили О. О. Ковалевському як зоологу світове ім'я і висунули його в ряд видатних учених-біологів.

Сьогодні ім'я Олександра Онуфрійовича Ковалевського надійно записане у золотому реєстрі світової науки. Віддаючи шану нашому співвітчизнику за його невтомну працю заради піднесення зоологічної та біологічної науки, яку він разом з іншими видатними вченими прагнув вивести зі стану убогої провінціалки, ми повинні відзначити подвижництво О. О. Ковалевського. Обставини, в яких розвивалася вітчизняна наука, вимагали такого подвижництва. О. О. Ковалевський боровся за розв'язання найскладніших біологічних проблем. Він хотів, щоб зоологічна наука була повноцінною, і не шкодував для цього сил.