Роберт Кох


Robert Koch BeW.jpg

(11 грудня 1843-27 травня 1910)


Німецький лікар і бактеріолог Генріх Герман Роберт Кох народився родився в Клаусталь – Целлерфельде. Його батьками були Герман Кох, який працював в управлінні шахт, і Матильда Юлія Генриєтта Кох (Бівенд). У сім'ї було 13 дітей, Роберт був третьою за віком дитиною.В 1866 р. Кох одержав медичний диплом, після цього у нього настав період невпорядкованості, коли він працював у різних лікарнях і намагався організувати приватну практику в п'яти різних містах Німеччини. Кох прагнув стати військовим лікарем або зробити вчинити кругосвітню подорож як корабельний доктора, однак такої можливості в нього не було. В остаточному підсумку Кох улаштувався в німецькому місті Раквіце, де почав лікарську практику на посаді асистента в лікарні для божевільних, та незабаром став відомим і шановним лікарем. Однак ця робота Коха була перервана, коли в 1870 р. почалася франко – прусська війна.Незважаючи на сильну короткозорість, Кох добровільно став лікарем польового шпиталю і там набув великий досвід у лікуванні інфекційних хвороб, зокрема холери та черевного тифу. Одночасно він вивчав під мікроскопом водорості та великих мікроорганізмів, удосконалюючи свою майстерність у мікрофотографії.

В 1871 р. Кох демобілізувався та у наступному році був призначений повітовим санітарним лікарем у Вольштейні (нині Вольштин у Польщі). Саме там Кох виявив, що на околицях Вольштейну поширена сибірська виразка, ендемічне захворювання, яке викликається бактерією Bacіllus anthracіs і поширюється серед великої рогатої худоби та овець, вражає легені, викликає карбункули шкіри та зміни лімфовузлів. Незабаром Кох почав вивчати за допомогою мікроскопа збудника, який спричиняв сибірську виразку.Відкриття Коха відразу принесли йому широку популярність, і в 1880 р. Роберт Кох, значною мірою завдяки зусиллям Конгейма, стає урядовим радником в Імперському відділенні охорони здоров'я в Берліні. Найбільшого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882 р., коли він оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що викликає туберкульоз. У той час це захворювання було однією з головних причин смертності. У публікаціях Коха із проблем туберкульозу вперше були позначені принципи, які потім стали називатися постулатами Коха.

В 1885 р. Кох став професором Берлінського університету та директором тільки що створеного Інституту гігієни. У той же час він продовжував дослідження туберкульозу, зосередившись на пошуках способів лікування цього захворювання. В 1890 р. Роберт Кох оголосив про те, що такий спосіб знайдений: Кох виділив виокремив так званий туберкулін, однак насправді туберкулін не став застосовуватися для лікування туберкульозу, тому що особливої терапевтичної дії він не мав, а його введення супроводжувалося токсичними реакціями, що стало причиною його найгострішої критики. Протести проти застосування туберкуліну стихли лише коли виявилося, що туберкулінова проба може використовуватися в діагностиці туберкульозу. Це відкриття, що зіграло більшу велику роль у боротьбі з туберкульозом у корів, стало головною причиною присудження Коху Нобелівської премії.

Роберт Кох помер у Баден–Бадені від раптового серцевого нападу 27 травня 1910 р. Тіло Коха на 3 добу було піддано кремації згідно заповіту великого вченого – він не бажав після смерті стати здобиччю тих самих мікроорганізмів, боротьбі з якими присвятив все своє життя.

Кiлькiсть переглядiв: 1551