Баранський Микола Миколайович

Баранський

(15 (27) липня 1881 - 29 листопада 1963)

Коротка біографія

Микола Баранський народився в Томську у сім'ї вчителя. У 1898 році став членом РСДРП. 1899-го закінчив гімназію і вступив на юридичний факультет Томського імператорського університету (нині Томський державний університет). Під час навчання продовжував займатись громадською діяльністю, за участь у студентській демонстрації 1901-го року його було відраховано з університету. Згодом написав першу географічну роботу, яка стосувалась майнового розшарування переселенців в одному з сіл Барнаульського повіту (опублікована у 1907 р.).

Продовжує займатись революційною діяльністю, зазнає неодноразових арештів, врешті виходить з партії і поселяється в Уфі. У 1910-14 роках навчається на економічному відділенні Московського комерційного інституту (нині РЕА ім. Плеханова), після закінчення якого працював у головному комітеті земського та міського союзів. 1919–1920 рр. — працює у вищій раді народного господарства.

Під керівництвом Миколи Баранського сформувався районний напрямок в економічній географії та було створено наукову галузь географії міст.[1] Баранський є автором декількох підручників з економічної географії СРСР для середньої школи, праць з соціально-економічної географіїта економічної картографії.

Похований Микола Баранський на Новодівочому кладовищі у Москві. В Томську на будинку, де він жив, встановлено меморіальну дошку. На його честь названо вулкан на острові Ітуруп, вулицю в Алмати.

Викладацька та наукова діяльність

У 1920–1921 викладав у Сибірській вищій партійній школі, 1921-го переїхав до Москви, де викладав у таких навчальних закладах:

· 1921–1929 — Вища партійна школа;

· 1927–1930 — Другий Московський університет (нині Московський державний педагогічний університет), професор на кафедрі економічної географії, створенійС. В. Бернштейн-Коганом;

· 1929 — організував кафедру економічної географії СРСР на географічному факультеті Московського державного університету, був її завідувачем у 1929–1941 і 1943–1946 рр.;

· 1933–1938 — професор в Інституті світового господарства та світової політики, зав. кафедри економічної географії;

· 1936–1940 — професор у другому Московському державному університеті.

У 1939 обраний член-кореспондентом АН СРСР, у 1946 висунутий на обрання академіком, однак зняв свою кандидатуру на користь Л. С. Берга..

Під керівництвом Баранського радянська районна школа стала спершу домінуючим, а під кінець 1930-х фактично єдиним «дозволеним напрямком» у радянській економічній географії. Баранський є автором декількох підручників з економічної географії СРСР для середньої школи, праць із соціально-економічної географії та економічної картографії.

Основні праці

· Экономическая география СССР: обзор по областям Госплана. М.; Л.: Гиз, 1926

· Краткий курс экономической географии. М.; Л.: Гиз, 1928.

· География СССР: Учебник для средней школы. М.: Учпедгиз, 1933.

· Экономическая география США.: Ч. 1: Общий обзор. — М.: Институт международных. отношений, 1946.

· Исторический обзор учебников географии (1876–1934). — М.: Географгиз, 1954.

· Экономическая география в средней школе. Экономическая география в высшей школе: Сб. статей. — М.: Географгиз, 1957.

· Экономическая география. Экономическая картография. — М.: Географгиз, 1960.

· Методика преподавания экономической географии. М.:Учпедгиз, 1960.

Кiлькiсть переглядiв: 31