Олександр Іванович Воєйков


/Files/images/438px-Brockhaus_and_Efron_Encyclopedic_Dictionary_B82_11-4.jpg

8 (20) травня 1842 - 27 січня (2 лютого) 1916 р.р.


Олександр Іванович Воєйков - російський метеоролог, кліматолог і географ, творець сільськогосподарської метеорології, активний пропагандист вегетаріанства, племінник Олександра Федоровича Воєйкова.


В молоді роки (1856-1858) багато подорожував по Західній Європі та Азіатської Туреччини (Сирії і Палестині).

У 1860 році вступив на фізико-математичний факультет Санкт -Петербурзького університету, але в наступному році виїхав за кордон, де слухав курси в берлінському, Гейдельберзькому та Геттінгенському університетах; останнім - удостоєний ступеня доктора філософії (1865).

Складався з 19 січня 1866 членом Імператорського російського географічного товариства; за дорученням суспільства їздив в 1869-1870 роках за кордон для ознайомлення з метеорологічними станціями у Відні, Мілані, Парижі, Брюсселі та Лондоні. У 1868 і 1870 роках досліджував східний Кавказ (Дагестан, Баку і Ленкорань ). Воейков брав також діяльну участь у роботах метеорологічної комісії Імператорського російського географічного товариства в якості її секретаря, обробляючи спостереження дощової і грозовий мережі цієї комісії за 1871.

У 1872 році він об'їздив Галичину, Буковину, Румунію, Угорщину і Трансільванію, де, між іншим, займався дослідженням чорнозему.

У лютому 1873 Воейков вже був у Нью-Йорку і до жовтня цього року зробив велику поїздку по Сполученим Штатам і Канаді (С.-Луї, Нью- Орлеан, через Техас, Колорадо, Міннесоту і по озерним областям до Квебеку). Повернувшись до Вашингтона, Воєйков до весни наступного року за пропозицією секретаря Смітсоніанського інституту доповнив розпочате інститутом велике видання під загл. «Winds of the Globe» і написав текст.

Наступного року Воейков здійснив подорож по Юкатані, Мексиці та Південній Америці, де відвідав Ліму, оз. Тітікака, Чилі, Ріо-де-Жанейро. Повернувшись до Нью-Йорк, Воєйков закінчив там свою роботу для книги «Winds of the Globe» (1875) і потім, після повернення на короткий час до Росії , зробив нову подорож по Індостану, острову Яві і Японії. Наступні роки Воєйков присвятив розробці матеріалів своїх подорожей і метеорологічним робіт.

У 1882 році Воєйков надійшов приват-доцентом в Санкт-Петербурзький університет по кафедрі фізичної географії, в 1885 році призначений екстраординарним, в 1887 році ординарним професором по тій же кафедрі. Воейков складався (з 1883 року) головою метеорологічної комісії Імператорського російського географічного товариства і був обраний почесним членом багатьох російських та іноземних вчених товариств.

У 1910-ті роки проживав за адресою: Санкт-Петербург, Звіринський вулиця, будинок №4.

Протягом багатьох років до революції Воєйков очолював Петербурзьке вегетаріанське суспільство і представляв Росію на міжнародних з'їздах вегетаріанців.

Праці Воєйкова:

вищеназвана велика стаття в книзі проф. Coffin'a "The Winds of the Globe" (Вашингтон, 1876); "Клімати земної кулі" (СПб., 1884, видано також з дополн. Німецькою мовою., Ієна, 1887); "Розподіл опадів у Росії" ("Записки Імператорського російського географічного товариства", т. VI); "Сніжний покрив, його вплив на грунт, клімат і погоду" (т. же, т. XVIII); "Наші річки" (2 ст. В "Російській думці" 1877-1878)"Подорож по Японії" ("Известия Імператорського російського географічного товариства", 1S77); "Клімат області мусонів Східної Азії" (т. ж, 1879)"Нові дані про добову амплітуді температури" ("Изв. Заг. Любить. Природознав.", Т. XXXXI, 18 8 1); "Кліматичні умови льодовикових явищ" ("Зап. Мінер. Заг.", 1881); "Вплив топографічних умов на середні температури зими, особливо при антициклонах (" Ж. Рос. Фіз.-хім. Заг. ", 1882);

"Про деякі умовах розподілу тепла в океанах і їх відносинах до термостатики земної кулі" ("Известия Імператорського російського географічного суспільства", 1883); "Способи впливу людини на природу" ("Русское обозрение" 1892, кн. IV); "Клімат і народне господарство" (в Збірнику "Допомога голодуючим", вид. Редакції "Рос. Вед.", М., 1892).

Іншими мовами: "Die atmospherische circulation" ("Ergnzungsheft Petermanns Mittheilungen", 38); "Klima von Ost-Asien" (1-я робота, яка доводить поширення області азіатських мусонів до Охотського моря і Забайкалля; в "Zeitschift. D. Oester. Ges. F. Meteor.", 1870); "Die Wald-u. Regenzonen d. Kaukasus" (там же 241, 1871); "Zur Temperatur von Ostsibirien" (I-е вказівка ​​на більш низьку температуру зими в долинах Східної Сибіру порівняно з горами як на нормальне явище, там же, 1871); "Die P assate, die tropischen Regen und die subtropische Zone" (там же, 1872); "Klimat von Inner-Asien" (там же, 1877); "Die Vertheilung der Wrme in Ost-Asien" (там же, 1878); "Gr sse der tglichen Wrmeschwankung, abhngig von Localverhltnissen" (там же, 1883); "R egenverhltnisse des malayischen Archipels" (там же, 1885); "Temperatur nderung mit der Hohe in Berglndern und in der freien atmosphre" ("Meteorolog. Zeitschr.", 1885); "Klimatol. Zeit-und Streitfragen" (там же, 1888).

Крім того, багато робіт Воєйкова, повний список яких доходить до 200, поміщені в періодичних виданнях: "Известия Товариства любителів природознавства"; "Записки Імператорського російського географічного товариства"; "Известия Імператорського російського географічного товариства", "Записки Мінерал. Суспільства", "Метеоролог. Віснику, що видається Імператорським російським географічним товариством" (1891), "Журнал Рос. Фізико-хім. Суспільства", журн. "Сільське господарство і лісівництво", "Журнал Міністерства народної освіти", в "Працях VIII з'їзду рос. натуралістів", "Журналах Харьковсковского сільськогоспода. Суспільства" (за 1891), в збірці "Мови і протоколи VI з'їзду російських природознавців і лікарів" (СПб., 1880), в "Енциклопедичному словнику" (вид. Брокгауза-Ефрона, 1890), в якому Воєйков з 1891 р. прийняв на себе редакцію відділу географії, в "Російській думці", "Російському огляді", в іноземних журналах: "Meteorologische Zeitschrift", "Zt d. Ges. F. Erdkunde", "Zt, f. wiss. Geogr.", "Geograph. Magaz.", "Bulletin de la Socit de gographie", "Annales de gographie", "Nature" (Лондон), "Science", "Philosophical Magazine", "Monthly Weather Review", "Archives des sciences physiques et naturelles", "Americ. Meteor. Journ.", "Quarterly Journal of the Royal Meteorological Society" (Лондон).

Кiлькiсть переглядiв: 50