Володимир Кубійович

( 23 вересня 1900 - 2 листопада 1985)

Видатний географ, демограф, енциклопедист, організатор української науки. Дослідник і популяризатор географії, українського етносу на теренах України та поза ними. Обґрунтував концепцію відродження національної держави в її етнічних межах. З його ім'ям пов'язані підготовка та вихід у світ „Енциклопедії українознавства" та англомовної „Енциклопедії України". Голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі (1952-85).

Народився Володимир Кубійович у с. Матіїв на Лемківщині. Початкову освіту здобув у народній школі та Цісарсько-королівській гімназії. Закінчив філософський факультет Краківського університету, у 1928-39 рр. працював доцентом географії цього університету. У 1931 р. В. Кубійович був обраний дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові, очолив його Географічну комісію. З 1940 р. став професором Українського Вільного університету у Празі. Під час Другої світової війни очолював Український Допомоговий Комітет у Кракові - єдину громадську організацію на території Генерального Губернаторства. Згодом емігрував до Німеччини, а у 1951 р.- до Франції (Сарсель) й створив там науковий осередок. У 1947-63 рр. був генеральним секретарем НТШ у Мюнхені, а з 1952 р. і до кінця свого життя головою Європейського відділу НТШ.

Наукові праці В. Кубійовича-географа присвячені проблемам вивчення антропогеографії Українських Карпат, географії, демографічних процесів і населення України та окремих її регіонів - Галичини, Карпат, Волині, Полісся. За наукові дослідження в галузях географії та демографії В. Кубійовича вважають одним із засновників сучасної географії України.

Та найбільшою справою життя, логічним завершенням плідної, наукової і видавничої діяльності В. Кубійовича, ученого і громадянина, була реалізація одного з наймасштабніших науково-видавничих проектів НТШ - створення „Енциклопедії українознавства". Підготовка і видання енциклопедії, головним редактором та організатором редакційної колегії якої він був, становили зміст майже сорока повоєнних років життя В. Кубійовича. Здійснення задуманого стало справжнім людським подвигом. Ця ґрунтовна наукова праця про Україну, її минуле і сучасне складається з трьох загальних томів (1949-52) і одинадцяти абеткових (1952-95) й стала візитною карткою українства у світі. Задля створення „Енциклопедії українознавства" В. Кубійович об'єднав багатьох українських вчених з діаспори - О. Оглоблина, Ю. Шевельова, Н. Полонську-Василенко, Б. Кравціва, І. Кошелівця, Ю. Луцького, І. Теслю, А. Жуковського та багатьох інших. Це широке коло розкиданих по всьому світу фахівців різних ділянок українознавства окреслювало своєрідний українознавчий інститут Наукового товариства імені Шевченка.

Енциклопедія В. Кубійовича долає простір і час. Вона є величезним внеском не лише в українську, але й у світову культуру. Це золотий фонд інформації про Україну, її народ, історію і географію, науку і культуру, державу і право, господарство і спосіб життя. Нині ім'я Володимира Кубійовича - вченого-патріота, який все своє життя віддав на жертовник української науки, культури, нації і держави повертається Батьківщині.


Кiлькiсть переглядiв: 39