Капиця Петро Леонідович

/Files/images/fziki/273140.jpg

(9 липня 1894р-8 квітня 1984р.)

Капіца Петро Леонідович (09.07.1894, м. Кронштадт — 08.04.1984) — фізик, лауреат Нобелівської премії, двічі Герой Соціалістичної Праці, нагороджений великою медаллю ім. М. Ломоносова.

Родина Капіц (по матері) походить з українських волинських дворян Стебницьких. Батько П. Капіци полковник Л. Капіца — виходець з Волині.

Петро Капіца закінчив Кронштадтське реальне училище (1912), потім Петроградський політехничний інститут (1918). Керівником дипломної роботи Капіци був академік А. Ф. Йоффе.

У 1921 р. разом з Йоффе та іншими ученими відправився у відрядження до Англії — працював у Кембриджському університеті у Кавендишській лабораторії разом з Е. Резерфордом. У 1923 р. отримав премію ім. Дж. Максвелла. У тому ж році отримав ступінь доктора філософії. У 1925 р. був вибраний членом ради Трініти-коледжу, у 1929 р. — членом Лондонського королівського товариства і членом-кореспондентом АН СРСР. У 1928 р. відкрив ефект збільшення електроспротиву в металах, що виникає під час збільшення магнітного поля (закон Капіци). У 1930 р. очолив лабораторію ім. Монда Королівського товариства, спеціально створену для проведення робіт під його керівництвом.

У 1934 Капіца приїхав у відпустку в СРСР, але повернутися назад до Кембриджу йому не дозволили. У 1935 р. він очолив Інститут фізичних проблем у Москві. У 1939 р. був обраний дійсним членом Академії наук СРСР. Лауреат Сталінських премій 1941 та 1943 рр. по фізиці. Один із засновників фізики низьких температур і фізики сильних магнітних полів, академік АН СРСР. Організатор і перший директор (1933—1946, з 1955) Інституту фізичних проблем.

У 1946 р. Капіца був знятий з посади директора. У 1939—1946 рр. був професором Московського державного університету, з 1947 р. — професором Московського фізико-технічного інституту. У 1955 р. Капіца був знову призначений директором Інституту фізичних проблем.

З 1935 р. — «невиїзний» науковець СРСР (після того, як Радянський Союз залишив фізик Г. Гамов). За виступи проти створення радянської атомної бомби в 1945 р. П. Капіца усунутий з поста директора Інституту фізичних проблем і 8 років перебував під домашнім арештом.

Серед відзнак П. Капіци, зокрема, медаль Е. Резенфорда від Англійського фізичного товариства. Вчений був членом 25 наукових товариств у Росії, Швеції, Індії, Польщі, Німеччині, Америці, Голландії.

Лауреат Нобелівської премії з фізики (1978) за фундаментальні відкриття і винаходи в сфері фізики низьких температур.

Кiлькiсть переглядiв: 31