Ал-Хорезмі

/Files/images/matematiki/image033.jpg

Ал-Хорезмі Абу Абдалла Мухаммед ібн Муса ал-Маджусі
(787—бл. 850)

Кілька слів про незвичне прізвище вченого. Слово «Хорезмі» означає місце народження, як, наприклад, Евдокс Кнідський, Кирик Новгородець та ін. Частка «ал» в арабській мові не перекладається, її пишуть для милозвучності. Слово «Ібн» (син) означає, що батька вченого звали Муса, а «Абу» (батько), що він сам є батьком Абдалли. Отже, йдеться про Мухаммеда Хорезмського, сина Муси, батька Абдалли, вихідця з маджусів — послідовників релігії вогнепоклонників.

Хорезмі був першим учнем у місті і в питаннях науки розбирався краще від своїх учителів. Він багато читав, займався самоосвітою, вивчив перську, арабську, давньотюркську мови, санскрит. Щоб поповнити знання, багато подорожував. У 25 років він досяг Багдада, де на той час уже діяв науковий центр, своєрідна академія наук — «Будинок мудрості». При ньому працювали астрономічна обсерваторія і велика бібліотека. Тут молодий Хорезмі вивчив давньогрецьку мову, твори Архімеда, Евкліда, Аполлонія, став ведучим ученим Середнього Сходу, а в 35 років очолив бібліотеку і став організатором наукових робіт у «Будинку мудрості». Він проводить важливі астрономічні дослідження, керує вимірюванням довжин земного меридіана і дістає для його дуги в 1° величину 111 851 м, що досить близько до сучасних даних — 110 938.

Хорезмі багато подорожує, виконує відповідальну дипломатичну місію в столиці поволзьких хазар м. Ітіль, очолює групу з 70 географів, які займалися складанням атласу світу.

Наукова робота Хорезмі не раз приводила його до висновків, які суперечили догмам священної книги мусульман — корану. Учений виявляв справжню мужність і залишався вірним науковій істині. Іноді він потрапляв у небезпечні ситуації в питаннях віри. Так, в XVIII розділі корану розповідається, що у Візантії є священна печера, в якій милістю аллаха сплять сім підлітків. Каліф вирішив перевірити істинність переказу і послав у Візантію експедицію на чолі з Хорезмі. Відмовитися од поїздки, заявивши відразу, що це неправда, було рівнозначне самогубству. Тому Хорезмі сказав про це після повернення, тобто на конкретному прикладі спростував коран.

Світову славу принесли Хорезмі його математичні праці: трактати «Про індійську лічбу» і «Коротка книжка про числення ал-джабр і ал-мукабали». Історична місія першого трактату полягає в тому, що завдяки йому стало відомим відкриття індійських математиків — десяткова позиційна система числення. Видатний французький математик, основоположник небесної механіки П'єр Лаплас (1749—1827) писав про нього: «Думка подавати всі числа небагатьма знаками, надаючи їм, крім значення за формою, ще значення за місцем, настільки проста, що саме через цю простоту важко оцінити, наскільки вона дивовижна. Як нелегко прийти до цього, ми бачимо ясно на прикладі найвидатніших геніїв грецької вченості — Архімеда і Аполлонія, від яких ця думка залишилася прихованою». Хорезмі зрозумів і по-справжньому оцінив винахід індійських учених. У своєму арифметичному трактаті він описав дев'ять індійських цифр і «маленький кружечок», на зразок «О», який відповідав порожньому розряду; докладно пояснив чотири арифметичні дії і добування квадратного кореня з індійськими цифрами, дії із шістдесятковими і звичайними дробами і добування квадратних коренів. Посібник Хорезмі (у виданні математичних трактатів ученого він займає лише 16 сторінок) ознайомив учених середньовічної Європи з десятковою позиційною системою числення і заснованою на ній арифметикою. Латинізована форма прізвища вченого Algorismus, або Аlgoritmus,означала тоді всю систему десяткової позиційної арифметики. У сучасній математиці поняття алгоритму — одне з фундаментальних понять всієї математики і означає інструкцію про виконання в певному порядку деякої системи операцій, за допомогою яких розв'язуються задачі певного класу.

Алгебраїчний трактат Хорезмі дав ім'я одному з важливих розділів математики — алгебрі. У книжці викладено початки алгебраїчного числення — правила алгебраїчних перетворень, дії з одночленами і многочленами, включаючи правила «ал-джабр» і «ал-мукабала».

У своєму трактаті Хорезмі дає також короткі відомості про дії з алгебраїчними виразами, приклади алгебраїчного розв'язання трикутників і велику добірку задач на поділ спадщини. Такі задачі відігравали велику роль у суспільному житті, оскільки попереджали розорення несправедливо скривджених. Для книжки Хорезмі характерні чіткість і ясність викладу, тісний зв'язок розв'язуваних прикладів з життям, практикою. Учений розглядає математику як потужне знаряддя полегшення праці людей, розвитку культури. Автор дбає про свого читача, тому докладно пояснює теоретичні положення, попереджає від можливих помилок.

Алгебраїчний трактат — вершина творчості Хорезмі. Робота мала величезний вплив на поширення математики в Західній Європі. її багато разів перекладали на латинську мову, і саме за цією книжкою покоління учнів робили перші кроки в математиці.

Кiлькiсть переглядiв: 64