Анрі Лебег

Lebesgue 2.jpeg

(28 червня 1875р.-26 липня 1941р.)

Народився в м. Бoве недалеко Парижа.Батько був робітником типографії, а мати викладачем початкової школи. В 1891-1897 роках А. Лебег навчався в Нормальній школі в Парижі (Ecole Normale). До цього часу це одна з найкращих вищих шкіл Франції. Отримавши кваліфікацію викладача математики, він у 1897-1899 роках працював в бібліотеці Нормальної школи, а в 1899-1902 викладачем математики в Центральному ліцеї міста Нансі. Протягом цього часу Лебег працював над дисертацією “Інтеграл, довжина, площа”, яку захистив у 1902 році в Сорбоні.

В 1902-1906 роках він читав лекції на медичному факультеті в місті Ренне. В цей час його запрошують читати лекції в Kollege de France, зокрема, там він читав лекції з теорії інтеграла та тригонометричних рядів. В 1906-1910 роках Лебег викладав в університеті міста Пуат’є.

В 1910 році він був запрошений викладати в Париж в Сорбону, де в 1920 році отримав посаду професора. За математичні розрахунки у теорії траєкторії снарядів він у 1918 році був нагороджений орденом Почесного Легіону. У 1921 році він переходить у Kollege de France, де працював до 1941 року.

В 1922 році Лебег був обраний членом Парижської Академії наук, замість померлого Каміля Жордана. Він був також членом Лондонського королівського товариства (з 1930 року), член-кореспондентом Академії наук СРСР (з 1929 року), членом багатьох академій наук і наукових товариств.

Найпліднішими роками Лебега були 1902-1910 роки. За ці роки була опублікована майже третина його наукових праць. У ці роки він побудував нову теорію інтеграла, ввів поняття міри та вимірної функції. Це дало можливість інтегрувати значно ширший клас функцій (після інтеграла Рімана), а також використовувати поняття інтеграла у більш абстрактних просторах. Важливі результати Лебег отримав в теорії тригонометричних рядів, теорії множин та топології. Він є одним з основоположників сучасної теорії функцій дійсної змінної.

В 1911 році випускник львівської реальної школи Зигмунт Янішевський, студент Сорбони, під керівництвом А. Лебега захистив свою докторську працю з топології. Навіть кілька років після від’їзду З. Янішевського з Парижу Лебег згадував його глибоку індивідуальність. Про це писав Гуго Штайнгауз, який у 1914 році в Парижі познайомився з А. Лебегом. Стефан Банах познайомився з А. Лебегом в Парижі в час свого стажування у 1924/1925 навчальному році. Тоді він був запрошений на обід, де були А. Лебег, Ж. Адамар, П. Монтель та Г. Штайнгауз.

Порівняно швидко з часу опублікування наукові результати А. Лебега були включені в тематику семінарів та спеціальних курсів для студентів Львівського університету. Так Вацлав Серпінський у 1911/1912 н. році прочитав курс “Поняття міри точкових множин”, у 1913/14 н. році – “Інтеграл Лебега”. Г. Штайнгауз теорію інтеграла Лебега читав у курсі “Вступ до теорії функцій дійсної змінної” у 1917 році, а у 1918 році оголосив окремий курс “Інтеграл Лебега”. На скільки у Львові знання теорії інтеграла Лебега було необхідне бачимо з першого речення монографії С. Банаха “Припускаємо, що читач знає теорію міри і теорію інтеграла Лебега”.


Кiлькiсть переглядiв: 25