Олександр Вікентійович Клосовський12

1846 — †31 березня 1917

Олександр Вікентійович Клосовський, — Перший український і російський метеоролог-геофізик, доктор фізичної географії, професор, член-кореспондент Петербурзької (Російської) академії наук, фізик, геофізик, метеоролог, кліматолог.


Біографія

Народився в Житомирі в 1846 році. Закінчив курс фізико-математичного факультету Київського університету Святого Володимира в 1868 році. У 1869-1876 роках працював у Київській військовій гімназії і розробляв матеріали метеорологічних спостережень по місту Києву. З 1876 р. приват-доцент того ж університету. Читав лекції з метеорології та фізичної географії. У 1879 році звільнений за виступ проти реакційної частини професорів. У 1880 році перейшов на службу до Петербурга, приват-доцентом університету.

Переїхав 1881 року до Одеси, де викладав у Новоросійському університеті й досяг основних своїх успіхів як науковець. Обіймав посаду штатного доцента фізичної географії. У 1882 році, за ґрунтовний огляд метеорологічних досліджень у праці «Новітні успіхи метеорології», здобуває ступінь магістра фізичної географії та затверджений доцентом. В 1884 отримав ступінь доктора фізичної географії із захисту дисертації «Грози в Росії» (ця робота визнана гідною золотої медалі Імператорського Російського географічного товариства і золотої медалі графа Толстого від Імператорської академії наук). У 1884 році обраний екстраординарним, у 1886 — призначений ординарним професором Новоросійського університету. У 1893 році одержав від географічного товариства велику золоту медаль графа Литке.

З 1905 року працює в Санкт-Петербурзькому університеті й водночас викладає геофізику на кафедрі фізики Вищих жіночих курсів.
Метеорологічна мережа

Після переходу до Одеси Клосовський віддався праці з організації обласної метеорологічної мережі, названої ним «Мережею південно-західної Росії», що обіймає головним чином губернії: Бессарабську, Херсонську, Таврійську, південні частини Київської і Подільської, крім того, у нього є кореспонденти і в багатьох інших губерніях. Станції головним чином дощевимірювальн, грозові, що спостерігають за висотою снігу та ведуть докладний і короткий сільськогосподарський щоденник. Мережа південно-західної Росії була найгустішою в Росії, вона налічувала більше ніж 1700 спостережних станцій. Для організації мережі та обробки її спостережень Клосовському довелося витратити дуже багато зусиль, необхідні були особисті та письмові зносини з спостерігачами, з урядовими, земськими і міськими установами (для отримання грошових коштів), популярні статті, публічні лекції тощо. Видання мережі (6 томів) — «Метеорологічний Огляд. Праці метеорологічної мережі південно-західної Росії». У ньому міститься обробка спостережень, статті Клосовського та інших осіб. Особливо важливими були дослідження гроз і граду. Під керівництвом Олександра Вікентійовича побудована нова метеорологічна обсерваторія Новоросійського університету, на Малому Фонтані, поблизу Одеси, забезпечена багатьма самописними інструментами і відкрита в 1894 році.
Наукові праці
Перше видання «Основ Метеорології», 1910 рік
Друге видання «Основ Метеорології», 1914 рік

Сфера наукових досліджень: метеорологія та кліматологія. Ініціатор застосування математичних та експериментальних методів у метеорології. Автор фундаментальних праць з кліматології Росії та України, погодного режиму, температури і солоності вод Чорного моря. Створив скорочений курс метеорології для вишів, а також підручники з геофізики та фізичної географії. Редактори-видавець праць організованої мережі метеостанцій «Метеорологічний огляд» (19 випусків, 1887—1909), а також «Літописів Магнітно-метеорологічної обсерваторії Новоросійського університету» (11 томів, 1894—1906).

Кiлькiсть переглядiв: 680